Суп із трахани

Історія
Трахана — різновид грецької традиційної домашньої локшини, приготованої з пшеничного борошна та молока (шкіри або овечої) або простокваші.
Відразу позначимо, що не варто шукати зовнішня схожість грецького продукту зі звичними нам макаронними виробами. Трахана не схожа ні на що — ні на вигляд, ні на смак.
Залежно від типу молочного інгредієнта 994 буває кислої и сладкой. Кислу локшину роблять із просторкшею (або йогуртом), а для солодкої використовують свіже молоко.
Продукт відомий з давніх часів і має кілька версій походження назви. Історія свідчить, що кашею з 594ни годувалирових воїнів. Це була ситна їжа з найпростіших продуктів, які споконвіку Standardustustustustoule — пшеницы, молока и йогурта. Підкріплювали свої сили воїни, кучерява 450 із красивих глиняних піал.
Греки небезпідставно вважають, що назва «трахана» поєднала в собі співзвучні грецькі слова «грубий» і «хрусткий» (τραχύς — трахИс/ τραγανός — траганОс) і продукт — це споконвічно грецький.
Претендує на авторство страви і Схід, припускаючи, що назва походить від турецького «тарк» — ханех, що означає «проста зерниста їжа».
Не обійшлося й без красивої східної легенди, згідно з якою один халіф вирішив одного разу прогулятися зі своїм другом містом, щоб подивитися, як живуть люди за межами його палацу. Потомившись і зголоднівши під час довгої прогулянки, вони постукали в першу ж хатину і попросили їх чимось нагодувати. Від запропонованої господарем каші халіф був у захваті, і він вигукнув «такого супу я ще ніколи не Їв». Бідняка, що нагодував халіфа, звали Дарханес. Можливо, згодом, ім'я цього чоловіка, що передається з вуст в уста разом із рецептом змінилося з Дарханес на «траханас», і так стала називатися улюблена страва народів Близького Сходу.
У Греції збереглися багатовікові традиції виготовлення трахани і страва не втратила своєї актуальності навіть із появою більш вишуканих продуктів. Разом із рецептами греки зберігають і пам'ять про те, що ця проста локшина в різні часи допомагала їхнім предкам пережити труднощі й навіть рятувала сім'ї від голодної смерті в роки війн та потрясінь, адже трахана дуже поживний продукт, багатий білком, вуглеводами, вітамінами, магнієм і залізом.
Для греків трахана — це ще й смак дитинства, спогади про тепло бабусіного сільського дому. Раніше господині виготовляли трахану самостійно — сквашували молоко, додавали туди борошно, кип'ятіли суміш, замішували тісто, потім розділяли його на невеликі плоскі пелюстки та довго сушили їх на сонці. Тепер трахану різних типів — кислу та солодку, дрібну та велику — можна купити в будь-якому магазині.
Користуючись сучасною гастрономічною термінологією, трахану можна назвати справжнім грецьким спеціалітетом.
Готують із неї найрізноманітніші страви (від супів до пікантних гарнірів, пирогів і запіканок), які неможливо спробувати більше ніде, крім Греції. Ще й кожен регіон запропонує свій оригінальний рецепт.
Навіть найпростіший суп із трахани, і той має як мінімум дві принципові різновиди. На Кіпрі його готують обов'язково із сиром халумі, а в Греції — тільки з фетою.
Варто спробувати обидва!
Рецепт
Ми швидше назвали б таку страву кашею, але у греків це суп, тому приготуємо суп. Нам знадобиться локшина «трахана», вода, вершкове масло (для отримання автентичного смаку рекомендуємо використовувати козяче або овече) і сир фета або халумі. Сіль додаємо до смаку, оскільки сири досить солоні. Густоту супу та бажану кількість сиру визначаємо самостійно, тут суворих правил немає.
У каструлі закип'ятіть 1 літр води, всипте 5 столових ложок трахани, додайте 1 столову ложку вершкового масла, добре перемішайте та варіть на середньому вогні 15 хвилин постійно помішуючи (локшина має властивість прилипати до дна каструлі).
Наріжте дрібними шматочками фету або халумі та додайте в суп наприкінці. Проваріть ще кілька хвилин на слабкому вогні, давши сиру трохи розплавитися. Спробуйте на сіль, за потреби підсоліть.
Смачний, ситний, зігріваючий суп готовий.
Смачного! Καλή όρεξη!
- Яблучний пиріг із халвою
Соковиті, солодкі яблука в поєднанні із шоколадною кунжутною халвою стануть начинкою для пирога, який цілком може претендувати на почесне місце на святковому столі. Багатий смак частування здивує гостей: у ньому є горіхова терпкість халви, солодкість яблук і меду, аромат мигдалю, кориці й апельсина. Надати ще один незвичайний пряний відтінок можна використавши каштановий мед, але й із будь-яким іншим квітковим медом пиріг виходить чудовим.Повна версія статті


